Зелені “завойовники”: які рослини у Хотині є небезпечними для екосистеми

Дуже рідно пересічні хотинчани звертають увагу на рослини, що заповнюють наше місто. Здавалося б, який стосунок мають мешканці району до дерев, кущів та трави, яка росла тут споконвіків? Виявляється, не всі рослини у Хотині “місцеві”.

Так, ботаніки розділяють флору на на чужу та місцеву. І саме чужі види рослин, які потрапили на Хотинщину різними шляхами, становлять небезпеку для місцевої зелені, адже більшість з “прибульців” є інвазійними видами, тобто такими, що швидко відвойовують територію і знищують рослини, які були тут до них.

У Хотині найагресивнішими “завойовниками” є такі види рослин:

  • Клен ясенелистий (клен американський) – багаторічна рослина (дерево), що походить з Північної Америки. Завезений з метою озеленення парків – пам’яток садово – паркового мистецтва, але не витримавши тісного життя вийшов далеко за межі свого ареалу. Розповсюджується самосівом в околицях міст і селищ, але незабаром упроваджується і в природні угруповання. Процес розселення йде порівняно швидко, оскільки в стадію плодоношення він вступає вже у віці 6—7 років. Зустрічається в Хотині серед смуг зелених насаджень, в околицях міста, біля Дністра.

  • Айлант найвищий ще називають китайський ясен – дерево, природний ареал якого є Північна Америка. Завезений даний вид для озеленення парків та скверів, але він давно і швидко покинув межі штучних ареалів та успішно акліматизувався в природні, утворюючі дикорослі та непрохідні хащі. Досить швидко росте (за 1 рік 3 – 4 м.) та стійкий до шкідників. Тому він гарно акліматизувався в м. Хотин та його околицях. Зустрічається в Хотині серед смуг зелених насаджень.

  • Грицики звичайні багаторічна зелена рослина. Місцеві назва – дика гречка, горобинець, горобине око тощо. Природний ареал Африка та Азія. Занесена через сільськогосподарські культури, зокрема злакові. Має основну властивість зберігати свою життєдіяльність в ґрунті до 35 років. Зустрічається у всіх дворах багатоповерхівок та невеличких подвір’ях  Хотина, біля доріг.

  • Кардарія крупковидна – багаторічна трав’яниста рослина. Природний ареал Північна Африка. Має життєздатність в ґрунті до 3 років. Максимальна плодючість до 5000 насінин. Потрапила в Україну із злаковими культурами. Зустрічається вздовж майже всіх доріг, а також великі площі займає у Хотинській фортеці.

  • Амброзія полинолиста – отруйна трав’яниста рослина. Природний ареал, якої також Північна Америка.  Амброзія полинолиста належить до карантинних бур’янів, які завдають великої шкоди не лише сільському господарству, але й  здоров’ю людини. Розмножується амброзія насінням, яке утворює у великій кількості. Добре розвинені рослини можуть давати по 30 – 40 тисяч насінин, а окремі екземпляри до 80 – 100 тисяч. Насіння зберігає схожість у грунті до 40 років. Розповсюджується амброзія з неочищеним насіннєвим матеріалом, транспортними засобамиМожна побачити велику кількість біля Хотинської фортеці та на об’їзній дорозі.

  •  Золотарник канадський – багаторічна трав’яна рослина. Цим видам не страшно практично ніщо, ні мороз, засуха, хімікати, вирубка, ані повінь. Навіть при несприятливих умовах він виростає близько 2-2.5 м та один квітконос дає близько 20 тис. насіння. Навіть його коренева система виділяє велику кількість отруйних речовин і цим самим забруднює грунт, роблячи його непридатним у сількогосподарських цілях. Верхня частина рослини також є ядовитою, тому як тваринну їжу його використовувати не можна. Зустрічається в місті в багатьох дворах як декоративний кущ.

  • Тонкопромінник однорічний – однорічна рослина, ареал якого походить з Північної Америки. Утворює багаточисельні популяції вздовж доріг, стежин, автошляхів.

Аби ці рослини не знищували місцеві культури, в тому числі й сільськогосподарські, потрібно стримувати їх “експансію”. Мобити це можна за допомогою механічного знищення та хімічної боротьби (за допомогою гербіцидів). Як окремий комплекс заходів можна ще згадати карантинний режим.

Пам’ятайте, що стрімкий розвиток  міст досить негативно впливає на місцеву флору. День  за днем, рік за роком у наше урбанізоване життя потрапляють рослини – чужинці і цим самим, доводячи хто є головним в екосистемі міста.